- вихований
- —————————————————————————————ви́хований 1дієприкметниквід: ви́ховати—————————————————————————————ви́хований 2прикметникчемний, ввічливий
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вихований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до виховати I. 2) прикм. Який внаслідок виховання набув навичок пристойного поводження; чемний, ввічливий … Український тлумачний словник
вигодованець — нця, ч., розм. Той, хто вигодуваний, вихований ким небудь … Український тлумачний словник
вихованість — ності, ж. Властивість за знач. вихований 2); уміння добре поводити себе в товаристві, володіти своїми почуттями … Український тлумачний словник
виховано — Присл. до вихований … Український тлумачний словник
добрий — а, е. 1) Який доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до людей; доброзичливий; прот. лихий, поганий. || до кого і без додатка. Привітний, лагідний у взаєминах. || у знач. ім. до/брий, рого, ч. Той, хто доброзичливо, приязно, чуйно ставиться до… … Український тлумачний словник
звичайний — а, е. 1) Який нічим не вирізняється з поміж інших, не має яких небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; простий; ординарний. || Буденний, прозаїчний. || у знач. ім. звича/йне, ного, с. Те, що є буденним, прозаїчним. 2) Який не має в… … Український тлумачний словник
культурний — а, е. 1) Стос. до культури (у 1 знач.). || Стос. до поширення культури. 2) З високим рівнем культури; освічений, вихований. || Відповідний до вимог культури. 3) Який має високорозвинені, досконалі засоби виробництва. || Який здійснюється високо… … Український тлумачний словник
лицарський — а, е. 1) іст. Стос. до лицаря. 2) перен. Вихований і підкреслено чемний; благородний (у 1 знач.). Лицарський вчинок … Український тлумачний словник
ловчий — а, е. 1) Стос. до ловів. || Признач. для знищення шкідників сільськогосподарських культур. •• Ло/вча сі/тка мисл. сітка, що застосовується для вилову птахів і деяких видів звірів. Ло/вчий птах спеціально вихований мисливцем для полювання птах. 2) … Український тлумачний словник
обичайний — а, е, заст. 1) Звичайний. 2) Вихований … Український тлумачний словник